- видобути
- —————————————————————————————ви́добутидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
видобути
Смотреть что такое "видобути" в других словарях:
видобути — див. видобувати … Український тлумачний словник
видобутий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видобути. || ви/добуто, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
закресати — ешу/, е/шеш, док. 1) перех. Крешучи, видобути вогонь. 2) неперех. Почати сліпуче виблискувати. 3) неперех. Почати з силою бити, ударяти по чому небудь, у щось. || безос … Український тлумачний словник
повиловлювати — юю, юєш, док., перех. 1) Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе чи багато чого небудь. 2) Ловлячи, винищити всіх чи багатьох. || Спіймати, захопити з певною метою всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
повилуплювати — юю, юєш, док., перех. 1) Очищаючи все чи багато чого небудь від шкаралупи і т. ін., видобути, вийняти вміст. 2) тільки 3 ос. Сидячи на яйцях, вивести всіх чи багатьох пташенят (про птахів). 3) розм. Широко розкрити очі (про всіх чи багатьох).… … Український тлумачний словник
повирубувати — ую, уєш і повируба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубаючи, звалити з кореня на якій небудь ділянці кущі, дерева і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. 2) Рубаючи, вийняти, видобути все чи багато чого небудь. 3) Виготовити, рубаючи, висікти все чи … Український тлумачний словник
укресати — (вкреса/ти), укрешу/, укре/шеш, док., перех. Крешучи, видобути (вогонь) … Український тлумачний словник
конвенієнція — Конвенієнція: договір, традиція, умовність, дотримання загальновживаних правил [48] умовність [XVIII,XX] Ти сама мала спосібність не раз переконатися доочне, як я відношуся до всяких церемоній і конвенієнцій, котрими обставлена связь мужчини з… … Толковый украинский словарь
виймати — вийняти (брати що н. із середини чогось), витягати, витягувати, витягти, витягнути, тягти, тягнути, добувати, добути, видобувати, видобути; вишкрябувати, вишкрібати, вишкребти, вискрібати, вискребти (шкребучи); вишпортувати, вишпортати… … Словник синонімів української мови
випитувати — 1) = випитати (наполегливо, настирливо звертатися до когось із запитаннями, намагаючись дізнатися про кого / що н.), допитувати, допитати, допитуватися, допитатися; видобувати, видобути, витягати, витягувати, витягти, витягнути (докладаючи зусиль … Словник синонімів української мови
